перешуміти

-млю́, -ми́ш; мн. перешумля́ть; док.

1) Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. || перен. Минутися, пройти бурхливо, із шумом (про події).

2) перен. Перестати виявляти бурхливу енергію, багато і голосно розмовляти і т. ін. (про людину).

3) розм. З шумом перескочити через що-небудь.